Забагато вищих шкіл: українським студентам є з чого вибирати
Через скорочення кількості абітурієнтів серед університетів посилилася конкуренція. Вузи “заманюють” бюджетними місцями та престижними спеціальностями.
В Україні добігає кінця вступна кампанія. 10 серпня навчальні заклади оприлюднили списки тих, кого зарахували на бюджетну форму навчання. Доукомплектувати групи першокурсників контрактниками вузи мають до 25 серпня. Однак вже зараз чиновники з міністерства освіти переконані, що вступна кампанія-2011 пройшла успішно. Профільний міністр Дмитро Табачник пишається запровадженням системи “Електронний вступ”, збільшенням терміну подання документів для абітурієнтів та радіє, що на ринку освітніх послуг посилилася конкуренція. Цьогоріч найрейтинговішими університетами, куди найбільше заяв подали абітурієнти, було два львівських ВНЗ та три київських. Найбільш популярним серед українських випускників був Національний університет “Львівська політехніка”. Там хотіло вчитися понад 26 тисяч молодих людей. Втім, трирівнева ситема зарахування виявила і слабкі ВНЗ.
“ВНЗ-лузери” не мають перспектив
Приблизно 20 ВНЗ не набрали собі жодного першокурсника. Зараз там розмірковують, як розподілити навантаження серед викладачів, адже у них не буде цілого потоку. “Дехто з викладачів взагалі не отримав навантаження. Як буде далі невідомо. Без першокурсників важко”, – скаржаться в приймальній комісії одного з київських комерційних ВНЗ. У ВНЗ-аутсайдерах пояснюють це “демографічним” провалом. Адже після розвалу СРСР в Україні різко впала народжуваність і наразі вже на 42% скоротилася кількість абітурієнтів. Однак є й інша причина недобору – це бажання абітурієнтів вступити все одно куди, аби на бюджетну форму навчання. Керівники приватних вузів нарікають, що через завелике держзамовлення вони будуть вимушені закритися.
Поки недобір на перших курсах в деяких комерційних ВНЗ збираються компенсувати заочниками, випускниками технікумів і тими, хто хоче отримати другу вищу освіту. Натомість у міністерстві освіти радять таким ВНЗ подумати про злиття або укрупнення. Закривати поки міністерство нікого не збирається. “Це ж не крамниці, щоб їх можна було безболісно зачинити. У цьому році немає студентів, але на старших курсах навчаються студенти”, – прокоментував Дмитро Табачник. Водночас міністр застеріг ВНЗ від спокуси переманити абітурієнтів. У вересні освітнє відомство планує переглянути контракти з деякими ректорами через подібні випадки.
Хто у виграші?
У центрі освітнього моніторингу впевнені, що конкуренція ВНЗ не природня. “Навчальні ж заклади існують для вступників, а не навпаки. Наразі ВНЗ думають лише над укомплектуванням груп”, – прокоментував голова центру Павло Полянський. На його думку, з проблемою неналежно підготовлених вступників ВНЗ зіштовхнуться вже у першому семестрі і зимова сесія продемонструє, наскільки така жорстка конкуренція між ВНЗ доречна. “Перша сесія продемонструє. Чи правда університети підбирали всіх, хто подав документи, чи вони справді підготовлені і спроможні здобути вищу освіту”, – наголошує Полянський. Він впевнений, що конкурувати на ринку освітніх послуг і надавати якісну освіту можна тільки у випадку коли всі ВНЗ перебувають у рівних умовах. Натомість в Україні досі не оприлюднені дані про держзамовлення по кожному окремому ВНЗ. Якщо в цьому будуть преференції ВНЗ, то про якісну освіту можна буде забути, каже експерт.
Сучасна система вступу до ВНЗ подобається абітурієнтам. Випускниця Наталя Красницька цього року подала документи до чотирьох ВНЗ. На кілька спеціальностей дівчина пройшла, але вирішила подати документи саме до Києво-Могилянської академії на бюджетну форму навчання. Дівчина задоволена своїм вибором. “Ми нікому не платили. Був вибір. Тільки все літо вже пройшло і не встигла відпочити”, – ділиться Наталя.